Чом до Бога ти говориш коли страшно,
Чом звертаєшся коли лиш біда,
Чом вклоняєшся благаєш допомоги,
Забуваєш про усі земні діла?
І чого ти Бога в усьому звинувачуєш,
І питаєш ,в чім я согрішив?
Забуваєш всі гріхи й їх значення,
І людей яким ти насолив.
Ти зі спокоєм говориш про гріхи буденні
І що кожен так грішить
Не благаючи Бога про прощення
Виправдання ти шукаєш кожну мить.
Може просто схаменешся друже
Встань навколішки і просто помовчи!
Як що Бога в серці маєш,
Бог спасе від всякої біди.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Иду работать! Часть 2. - Оксана Тищенко - Осанна Иногда, оставаясь равнодушными к чужой судьбе, мы молчим, не высказываем желание добра для человека, которого нам хотя бы просто жаль. Этот человек остается прежним или становится еще хуже из-за нашего равнодушия. Нам никогда не должно быть все равно куда идет драгоценная Божья душа.
